Новобогданівська громада
Запорізька область, Мелітопольський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історичні відомості

Фото без опису...Новобогдановка - родная  земля
Новобогдановка моя ты судьба,
Где б мы не жили, сюда всеравно
Ведут все дороги в родное село…
(сл. і муз. Бондаревського В.І.)

На території південної частини нашої мальовничої держави, розміщене, неймовірно чудове село, назва якого Новобогданівка. Село Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, велике степове село, що потопає  в зелені садів та виноградів.

У 1860-1862 роках нові землі почали заселятися  переселенцями з Полтавської і Чернігівської губерній, а  трохи пізніше прибули сюди і переселенці з Курської та Орловської губерній. Вони отримали  тут багаті, родючі землі, Богом дані, звідси і пішла назва Новобогданівка.

Першими поселенцями у нашому краї були духобори.

Духобори - секта, що виникланаприкінці ХVІІІ ст. на території Катеринославської  та Тамбовської губерній, як протест проти непосильних тягарів, що лягли на селянське населення в зв`язку з покріпаченням частини українського населення за часів  Катерині ІІ.

Люди займалися землеробством, вирощували худобу, ремеслом. А коли почали будувати залізницю, яка проходила через село, життя людей стало змінюватись, багато з них знаходили собі роботу на залізниці.

Старожили розповідали, що територія, яка розташовувалась ближче  до залізниці називалася Новофедорівка, а та, що ближче до автомагістралі (нині) – називали Новобогданівкою, було ще два невеличкі села (хутори), які з’явилися набагато пізніше – Сергіївка, де тепер розташована вулиця 1-е Травня, і Садове, нині вулиця Самоварова. 

Ці села відрізнялися між собою. В Новобогданівці розмовляли українською мовою, а в Новофедоровці – російською. Згодом станція Федорівка, яка була відкрита у 1874 році об’єднала села в одне - Новобогданівку.

Населення села було віруючим, сповідувало православну віру, храм був побудований у 1906 році на кошти парафіян, церква на початку була кам’яна, з дерев’яним куполом та кам’яною дзвіницею до цього, жителі села ходили до церкви за 17 км до села Троїцьке.

Село в часи Громадянської війни

У 1918 р. в Росії розпочалась громадянська війна, яка швидко розповсюдилась і по всій території Україні. В січні 1918 р. в с. Новобогданівка була  встановлена Радянська влада. В результаті зриву Брестських переговорів австро-німецькі війська 18 лютого 1918 р. перейшли у наступ і тільки 3 березня 1918 р. був підписаний мир. 1918 р. в селі Новобогданівка було зайняте німецько-гайдамацькими військами. Більшовики були розігнані. Багато радянських робітників – розстріляні. 15 вересня цього ж року в село увійшла Червона Армія і знову була встановлена Радянська влада. Дуже тяжкими виявилися ці роки для сільських жителів, влада переходила з одних рук  до інших. Солдати відбирали у селян хліб, худобу, особливо коней для своєї армії. Господарство не тільки Новобогданівки, але і всієї країни було зруйновано. Розпочався голод і епідемії.Мешканці села пережили скрутні часи у війну і після неї.

Створення колгоспу

У 1927 році відбувся XV з`їзд Комуністичної партії, який прийняв рішення про проведення колективізації сільського господарства. В цьому ж році частина сільського населення з села Троїцьке переселилось в село Новобогданівка, заснувавши  нову вулицю «Сергіївка», яка була названа іменем Верьовкіна Сергія Васильовича. У 1928 р.  вулиця була перейменована на вулицю 1 Травня. Цього ж року жителі Сергіївкиоб`єднались в сільськогосподарську артіль імені Т.Г. Шевченка. Спочатку до складу артілі увійшло всього 17 селянських господарств. Першим головою сільгоспартілі бувЛяхов Олександр Федорович. Господарство жило бідно. Були об`єднані тільки робоча худоба, земля і примітивний сільськогосподарський інвентар. Водночас була організована сільськогосподарська артіль «Дружба». Першим головою був також Верьовкін С.В.

У 1928 р. в артілі «Шевченко» з`явився перший трактор «Фордзон». У 1929 р. в селі Новобогданівка був створений колгосп імені Будьоного, а в селі Привільне-«Спартак». У 1930 р. ці колгоспи об`єдналися, і об`єднаний колгосп був названий іменем Ворошилова. Першим головою колгоспу був Калайда С.С. З 1936 по 1941 рр. головою був Сосков. М.М. 

Село в часи Великої Вітчизняної війни

Фото без опису22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на нашу державу. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Збройні сили Німеччини і її союзники наступали на величезному напрямку від Баренцева до Чорного моря. Мирний труд нашого народу був зірваний. Над нашою країною нависла смертельна загроза від фашистської Німеччини.

Через низку причин наша армія змушена була відступити. Німці зайняли значні території СРСР в тому числі і Україну. 5 жовтня 1941 року німецько - румунські війська захопилиНовобогданівку. З перших днів війни багато хто з жителів села були мобілізовані в армію. Німецько-фашистські війська, які зайняли село, ліквідували колгоспи, грабували населення особливо мародерствували румунські частини. Замість ліквідованих колгоспів були організовані десятидворки. В селі залишились жінки, літні люди та діти. Вони складали основну робочу силу, землю обробляли десятидворками.

Молодь відправляли на роботу у Німеччину,серед них були Хребтова В.Я., Шкрум В.В., Степаненко В.І.

Багато наших земляків з перших днів війни пішли на фронт, захищати свою Батьківщину від ворога так , у битві за Москву брали участь Ганжа А.Т., Кириченко І.П., за Сталінград  воювали Пищи-Муха О.С., Буряк І.І., Бєлий П.П., Соловьян Л.М.(медсестра), на Курській дузі – Осінній О.П., Рюма П.О.

Багато односельців брали участь в боях за визволення Європи від фашистів Жован Ф.П., Козлов О.І., Несват Г.Т. та ін., дійшли до Берліну – Мірошниченко О.І., Арсененко Г.І.

Учасники звільнення села

26 жовтня 1943 року Новобогданівка була звільнена від німецько – фашистських загарбників. Залишаючи село, німці захопили декілька (14) мешканців вигнали на край села (тепер вулиця 1 Травня)  поставили на краю порожньої силосної  ями та розстріляли. Серед них була 13 літня дівчинка – Ткаченко Таїсія Андріївна..При  визволені села загинуло 298 воїнів. В честь одного з визволителів молодого льотчика  Самоварова  названа вулиця села.

Відновлення народного господарства

Зразу ж після звільнення Новобогданівки односельці прийнялись за відновлення  зруйнованого  господарства. В найкоротший термін були відновлені колгоспи. Перед селом стояли великі задачі. Відновлення робіт було ускладнене сильною  посухою 1946 року. Але не звертаючи уваги на на усілякі негаразди мешканці села змогли відродити господарство.  По всій країні  відбувалося  укрупнення  колгоспів. Ці процеси не обійшли і Новобогданівку, так, у 1956 році колгоспи, які були  розташовані на території Новобогданівської сільської ради об`єднались в один великий колгосп «Авангард». Головою колгоспу став Хребтов Д.І., головним інженером – Черняков І.В. Поступово колгосп перетворився у високопродуктивне,високомеханізоване господарство.

Сучасний стан села

Фото без описуУ 2012 році 21 вересня село святкувало свій ювілей - 150 років від дня заснування. Саме в цей день відзначається День Різдва Пресвятої Богородиці, храмове свято, тобто в цей день відкрили в селі православний храм. 

На території села Новобогданівка розташована вузлова станція Федорівка, від якої йдуть лінії на Запоріжжя, Мелітополь, Нову Каховку і Токмак, тобто радіально у всі напрямки.

Станція Федорівка була відкрита у 1874 році, коли прокладався залізничний шлях на Крим. Відкриття залізниці вплинуло на розвиток села, у людей з’явилася можливість отримати роботу. Навколо станції будувалися будинки, таким чином село ставало більшим, сюди більше їхало людей. Тепер мешканці села мали і робітничі професії. 

Стала вузловою у 1914 році, коли було закінчено будівництво лінії Верхній Токмак – Федорівка. Колійне господарство вузла значно збільшилося після закінчення будівництва гілкиФедорівка – Каховка у 1956 році, по якій пішли вантажі для будівництва Каховської ГЕС.

Назву станція отримала від села Федорівка, розташованого за 12 кілометрів на південний захід на старовинній чумацькій дорозі з Запоріжжя на Перекоп.

З перших днів роботи головною операцією її стало відправка хлібних вантажів. У наш час через цей вузол йде потужний пасажиропотік, великий обсяг  вантажоперевезень. Є прямий вихід з Донбасу на південний захід України.    

У 2005 році в будівлях, які знаходилися на самій станції, було проведено капітальний ремонт, а деякі з них були реконструйовані. Начальником станції Федорівка є Герасимчук Т.Ф. 

Структурним підрозділом залізниці є Колійна машинна станція 136 (КМС-136), яка утворилась у 19…, на даному підприємстві готували колійні ланки для заміни на окремих дільницях Придніпровської залізниці, тут був збудований цех для даних робіт, спочатку на території КМС були розташовані тимчасові помешкання, а саме залізничні вагони, вони стояли на рейках, у декілька рядів, це нагадувало собою робітниче містечко, а згодом, там у 1986 році був збудований багатоповерховий будинок на 70 квартир зі зручностями, а через 3 роки, у 1989 р., побудували гуртожиток для своїх робітників. На підприємстві працює близько 300 робітників.  Начальником КМС є Галицький Д.В.

Великим підприємством у селі є нафтобаза, яка зберігає пальне, обслуговує Мелітопольський, Якимівський райони, місто Мелітополь. 

На території села працює хлібоприймальний пункт (ХПП) Мелітопольського елеватора, де сушаться, очищуються, зберігаються зернові Очолює підприємство Глущенко І.М.

Фото без описуЦентром освіти в селі є Новобогданівська загальноосвітня школа, яка у 1963 році об’єднала чотири початкові школи в одну середню. У 2004 р. відбулася реконструкція школи.  На даний момент у школі працює 34 педагога, які навчають 364 учня. Директор школи – Скороход Г.І. 

Також є дитячий садок «Малятко», який розрахований на 50 дітей, завідує дитсадком Овечко О.І.

У центрі села розташований центр дозвілля і відпочинку Будинок культури, в якому працюють гуртки для сільської молоді, народний хор «Мрія», був заснований 12 жовтня 1984 року. У 1989 році отримав звання “Народний”. На сьогоднішній день у хорі нараховується 25 талановитих співаків і 3 акомпоніатори. Художній керівник Бондаревський В.І. Танцювальний гурток під керівництвом Ларченко Л.М. Директор БК Очеретько Л.П. Нажаль будівля знаходиться в аварійному стані, немає опалення, але населення має надію на те що її відремонтують, бо ж губернатор Запорізької ОДА давав обіцянку перед жителями села відносно цього.

Поряд з Будинком культури розташована адміністративна будівля Новобогданівської сільської ради з 2011 року, яка займає колишню контору колгоспу «Авангард». До сільської ради належать села Новобогданівка, Троїцьке, Відродження, Привільне, Першостепанівка. Очолює сільську раду Хлистун Д.П.

Біля села проходить траса Харків – Сімферополь, дільницю траси Мелітополь – Василівка обслуговує Дорожньо-ремонтне підприємство (ДРП), яке розташоване біля траси, очолює підприємство - Герус П.П. 

На території села діє дільнича лікарня, Пункт швидкої медичної допомоги, комунальне підприємство «Новобогданівське», яке розпочало свою роботу у 2002 р., поштове відділення, аптека, 12 магазинів, ринок.

Фото без описуЦентром духовної культури є православна церква - храм Різдва Пресвятої Богородиці, настоятелем якого є протоієрей Олег (Ковальов), за матеріалами Санкт-Петербурського державного історичного архіву  храм був побудований у 1906 році на кошти парафіян, церква на початку була кам’яна, з дерев’яним куполом та кам’яною дзвіницею до цього, жителі села ходили до церкви за 17 км до села Троїцьке.

На початку 30-х років ХХ ст. церква була закрита, купол і хрест були зняті,дзвіниця зруйнована, в будівлі був розташований сільський клуб, спортивний зал, склад макулатури, магазин.

У 1990 році церква була відкрита одною з перших   у Мелітопольському районі. У 2009 році про ієрей Олег ініціював відбудову дзвіниці. Кошти збирали парафіяни і в  2012 році поставили купол і хрест.  

Фото без описуУ центрі села, на громадянському кладовищі, знаходиться братська  могила, де поховано 298 воїнів, які загинули  при визволенні села від німецько-фашистських загарбників. Основна частина була захована на громадянському кладовищі села, довгий час ці захоронення знаходилися на кладовищах вулиць Садової та Сергіївки (території 5-ої та 1-ої бригад), ще одне поховання знаходилось в маленькому сквері напроти Хлібоприймального пункту. У квітні 1969 року з ініціативи Новобогданівської сільської ради та парткому колгоспу «Авангард» могили воїнів були розкопані та перепоховані у Братську могилу.

Основою була залізобетонна скульптура воїна (висота 2,5 м). У 1992 році проведено реконструкцію: на могилі встановлено нову скульптуру воїна, але на високому бетонному постаменті (вис. 5 м.). В центрі «Вічний вогонь». По обидва боки від скульптури встановлено 10 і 11  гранітних плит (1,0 х 0,7) з текстами та прізвищами похованих та воїнів-земляків, які загинули на фронтах Другої Світової війни. На плиті викарбовано й імена 50 наших земляків, яким посмертно присвоєне високе звання Герой Радянського Союзу. Загальна кількість відомих воїнів - 70. Більшість з тих, хто похованні в Братській могилі загинули під час першого етапу Мелітопольської операції, коли наші війська безуспішно намагалися прорвати лінію німецької оборони у верхів`ях річки Молочної на Пришибських висотах. Крім основного удару, наносили ще кілька допоміжних по всій лінії. Наприкінці 90-х років було знайдено ще могили, і відбулося  дозахоронення, та встановлення додаткових стел (розміром 2,0 х 1,5 м).

Фото без описуУ сквері біля Будинку культури знаходиться стела в пам’ять воїнів МНС Сергія Терешка, Костянтина Ткаченка, Миколи Куура, які загинули під час саперних робіт на артилерійськійбазі боєприпасів, відкрито пам’ятник 21 лютого 2009 року. Від тоді кожного року вшановується пам’ять всіх ліквідаторів на артилерійській базі 275.

Це відгомін подій, які трапилися у 2004 році, вибухи на військовій частині, розташованій неподалеку від села. Три роки поспіль здригалася земля від вибухів.

На 2004 рік зберігалося майже 92 тонни боєприпасів, на осінь 2005 було понад 60 тис. одиниць реактивних снарядів.

Військова база була заснована у 1955 році. На базі, крім радянської зброї, також зберігалася угорська і німецька зброя. Найновішим боєприпасам, що зберігалися на цій базі, 25 років, були боєприпаси 1914, 1937, 20-х років. Згідно з інформацією прес-служби Міноборони, на базі зберігалося на 800 вагонів з боєприпасами більше, ніж це передбачено нормативними документами.

6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, в результаті надзвичайної події 5 чоловік загинуло і 4 постраждали, 81 чоловік був госпіталізований. Повністю пожежу вдалося згасити лише до 19 травня 2004 року. 22 сім`ї залишились без оселі. З ураженої зони було відселено 6 тис. 963 жителів з 15 сіл у 10-кілометровій зоні. За попередніми даними, збитки від вибуху на складі боєприпасів під Мелітополем становлять 3 млрд. 752 млн. грн.

23 липня 2005 року ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками.

19 серпня 2006 р. знову стався серйозний вибух.

На сьогоднішній день ще тривають роботи з очищення території від розкиданих снарядів. Мешканцям села нанесена фізична і моральна травма. 

У 2004 році ці події вплинули на перспективу села: відремонтовані об’єкти соціально-побутової сфери (окрім Будинку культури), заасфальтовані дороги, мешканці отримали газ.  

Село Новобогданівка має свою історію. На долю селян припали тяжкі часи становлення. Люди пережили революції, війни, голод, повоєнну розруху і в мирний час довелося пройти через помилки керівництва деяких структур, які призвели до страшних подій на артилерійській базі 275. Але все минається, люди продовжують жити у мальовничому куточку України, Богом  даній землі – Новобогданівці. 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь