У сфері захисту прав дітей розмежовано повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування
4 серпня 2026 року Президент України підписав Закон України № 2541-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей».
Закон спрямований на чітке розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту прав та інтересів дітей, а також удосконалення механізмів захисту дітей в умовах воєнного стану.
Основні зміни
Удосконалено систему державного управління у сфері захисту прав дітей.
Законом визначено статус та повноваження Державної служби України у справах дітей як центрального органу виконавчої влади.
Розмежовано власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування.
Зокрема, до власних повноважень виконавчих органів рад належать питання захисту прав дітей у громаді, захисту житлових та майнових прав дітей, вирішення спорів між батьками, а також створення служб у справах дітей.
До делегованих повноважень належать, зокрема, негайне відібрання дитини у разі безпосередньої загрози її життю або здоров’ю, надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, забезпечення усиновлення та розвитку сімейних форм виховання.
Посилено захист прав дітей під час війни.
Уточнено поняття «діти, позбавлені батьківського піклування». До цієї категорії, зокрема, віднесено дітей, батьки яких перебувають у полоні, на тимчасово окупованих територіях, у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або затримані державою-агресором.
Також передбачено обов’язковий облік та здійснення заходів захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Змінено порядок розгляду окремих справ щодо дітей у суді.
Передбачено обов’язкову участь прокурора у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини та усиновлення.
Водночас скорочено строки розгляду справ про усиновлення: підготовка справи до розгляду має проводитися не більше п’яти днів з дня відкриття провадження, а сама справа розглядається судом у розумний строк, але не більше 30 днів.
Закон також уточнює та розширює окремі терміни у сфері захисту прав дітей, зокрема поняття прав дитини та сімейних форм виховання.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Прийняття Закону є важливим кроком для вдосконалення системи захисту прав дітей, чіткого розподілу відповідальності між органами державної влади та місцевого самоврядування і забезпечення належного захисту кожної дитини.
Джерело: Газета «Голос України»
